Студенти 3 курсу Інституту філології спеціальності «Чеська мова і література» пройшли стажування у Карловому університеті (м. Прага, Чеська Республіка). За час свого перебування, студенти мали змогу не тільки побувати на заняттях, які проходили в Карловому університеті, але й ознайомитися із чеською культурою і архітектурою древньої Праги. Протягом практики, студенти відвідали чимало цікавих і, водночас, загадкових місць Чеської столиці, а саме: овіяний легендами Карлів міст, який прикрашають 30 скульптур і скульптурних групп, Празький град – резиденція президента Чеської республіки, готичний костел Усіх Святих у Седлеці, театри, кіноцентри, бібліотеки, книгарні, а також не обійшлося без смакування всесвітньовідомого чеського пива. За час свого перебування, студенти побували на мистецькому заході за участю Ю. Андруховича.

Своїми враженнями від проходження практики діляться студенти 3 курсу Інституту філології спеціальності "Чеська мова і література":

Івано-Франківськ - Прага. Це була одна з найнезабутніших та найкращих подорожей. Ми побачили чудове місто та відкрили для себе багато нового та цікавого. Під час лекцій та практичних занять в Карловому університеті дізналися багато корисного, що точно допоможе нам у майбутньому як перекладачам. Після цікавих та неординарних пар з викладачами,які були такими щирими до нас,ніби знають нас не перший рік,ми відправлялися на пошуки незбагненного,блукали старими та новими вулицями чудової Праги.Це давнє затишне  місто, де  хочеться нескінченно довго гуляти,забуваючи на  мить про все і просто насолоджуватися красою.  Також організували собі поїздку у місто,сповнене різних емоцій- Кутну Гору; різні емоції через те,що там поєдналися витончені яскраві кольори будинків із сумними буденними. Але все ж таки  було захоплююче.Хочеться побільше таких поїздок,які справді дають тобі те,що потрібно. Це була моя перша поїздка в Прагу, я бажаю всім таких вражаючих перших поїздок. Для мене Прага завжди асоціюватиметься із словом”паприка”. Чому? Крім того,що чехи додають  велику кількість гострих спецій, приправ та паприки  у деякі страви, вони ще й залишають після себе багато гострих( в хорошому значенні цього слова) емоцій, таких, що закарбовуються в пам'яті надовго. Все   було папрично   і  незабутньо. Хочеться подякувати тим,хто  організував цю  маленьку подорож, а особливо нашій кураторці - Вірі Ігорівній за те, що розфарбувала наші будні.

Галина Іванців

Так, Прага закохує. Це щось більше, ніж просто неймовірне місто. Повірте, це маленький куточок щастя, рай серця, що зачаровує червоними дахами з черепиці, високими шпилями, вузькими вуличками і романтичною панорамою з Петршіна. З кожним днем, з кожною прожитою хвилиною, ти безтямно закохуєшся в європейське місто, що манить сучасною системою освіти, зовсім іншим складом менталітету, зовсім іншою атмосферою навчання. Ти знову і знову чекаєш отого моменту, тієї можливості відвідати ґрунтовні лекції в Карловому університеті, зустріти і познайомитися з новими людьми, що становлять одне велике ціле всього світу, де кожен є маленькою частинкою великого Всесвіту. Ти можеш щодня оглядати одні і ті ж історичні місця, але щоразу відкривати нові обрії отого прекрасного, незрівнянного. Не встигнеш оглянутися, а вже час пакувати валізи, вирушати в дорогу. В дорогу вічних спогадів, мрій і реальності.

Тетяна Лещишин

Для мене ця поїздка була, як подорож у Нарнію – ставались неймовірні речі і такі, що закарбуються в памяті на все життя. Розповіді внукам гарантовані. Дні змінювались один за одним, ніби хтось дуже швидко перегортав сторінки календаря, а ми навіть не встигали насолодитись одною подією, як наставала інша. Якби ми були фем-версіями Фауста, Мефістофель за цю поїздку точно почув бажане «Зупинись, мить! Ти прекрасна!» не один раз. І не треба тобі ніяких часових мандрівок.

Якщо відійти від охвалювання поїздки, а констатувати суворо факти (бо, навіть, найвдячніше захоплення у завеликій кількості – набридає), то що найбільше сподобалося/запам’яталося. Це знайомство наново з Прагою, вже не як туристки, а як студентки. Це – відчуття, що ти вчишся в Карловому університеті – тому, про якого ти на першому курсі вчила з Історії Чехії. Це піти на захід за участі Андруховича в Празі (спеціально для нас їхав, хіба ні?). Це гуляти по місту знову і знову, відкривати всі його таємничі вулички, дивитись казкову панораму, в якій привертали увагу всі маленькі балкончики, віконця і садики на дахах. Прага – це місто осені. Вся його атмосфера живе цією порою, йому так пасують гарбузики з вирізаними гримасами, що світяться ввечері на столиках кафешок; мороз найкраще проймає на Карловому мості, бо там, через постійну тисняву, ти точно не змерзнеш; ніде ще не було такого краєвиду з університету, як не тут – на нічний Празький град. Це затишні та атмосферні паби, кожен свій, не схожий на другого. Це справжня чеська ментальність – людей, в яких живе свій маленький Швейк, які не хвилюються зайвим і не навантажують себе дурними турботами. Це цікаві місця – театри, кіноцентри, бібліотеки, книгарні, які надихають тебе вчитись, пізнавати, цікавитись і винаходити. Це деталі і фони – велике місто з тисячею історій, які за одне життя не розповісти, за десять життів і не розповісти. Хіба, кожен хто колись жив і живе у Празі розкаже свою історію та історіїї, які він чув – можливо, тоді й ми почуємо все. Хоча, скільки ще таємниць залишиться несказаними. Це виїздна екскурсія до храму, підвал якого зроблений з кісток. Теж знайомство зі своєрідною думкою,щодо загробного життя. Це купу знайомств в останні дні, купу нових друзів і знайомих, купу «приїжджайте у Франківськ» і «а ви ще у Прагу». Ми б задоволенням. Мабуть.. так і зробимо.

Наталь Темех